Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безпідставний — а, е. Який не має підстави, підстав; необґрунтований … Український тлумачний словник
відставний — а/, е/. Який перебуває у відставці … Український тлумачний словник
небезпідставний — а, е. Який має підстави … Український тлумачний словник
безпідставний — [беизп ідзста/ўнией і беисп ідзста/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
безпідставний — (позбавлений підстав), безґрунтовний, непідпертий, безпричинний; не(в)мотивований, необґрунтований, неслушний (позбавлений фактів, доказів); неправомірний (який здійснюється без законних підстав); голослівний (перев. про твердження, заяви,… … Словник синонімів української мови
безпідставний — прикметник … Орфографічний словник української мови
відставний — прикметник … Орфографічний словник української мови
небезпідставний — прикметник … Орфографічний словник української мови
підставний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безґрунтовний — а, е. Який не має під собою ґрунту (у 4 знач.); для якого немає жодних підстав; безпідставний … Український тлумачний словник
